GolosniNews Пт, 14.12.2018, 04:30
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Categories
Интервью [2]
Читайте мною услышанное )
Лирика [120]
Читайте мною пережитое...
for kids [3]
Чехарда [19]
Здесь, как и в игре, я из разных букв, расставленных в алфавитном порядке, пытаюсь сложить слова и целые предложения )
Інше [2]
інше.
Поиск
Банеры
Главная » Статьи » Лирика

закономірність

Я знаю

не навмисно,

і сутеніє

не наперекір.

Закономірність,

відповідно,

тут лейтмотив.

 

Втрачаємо усіх,

хто нас любив.

 

І не підступно

рухається мить.

Закономірність

давно

на трон ми

возвели.

 

Чуєш поступ легкий –

пір'їною пада печаль.

І я не сама –

мене міліони,

на жаль.

 

Зло буденно

не минає дому,

де його

зустрічають,

наче стару знайому.

 

З часом

єрогліфи й шифри

яснішими стали,

але не полегшало,

ні,

не минає

 

і вино вже давно

не тамує,

не гасить

тліє печальний вогонь –

не знайдеш

вогнегасник.

 

Хай не болить,

ниє лише

чимось міцнішим

тамуєш себе

 

давиш у груди

душу зболілу,

зранену совість,

зайвий, кинутий

кавалок тіла

 

 

залишки, фрагменти

розбрелися світом

я тепер напевно

сповнюю вітрила

і збиваю з курсу

цілі судна

мрійникам,

що в мандри

зважилися

легковажні

 

вдати б наче розлука

для тебе забава,

наче люди для тебе

марення й примари.

зробити б неначе

мене й не родили,

немовби мене не було

і плакати б зайве

але ж, Боже,

бувало! було!

 

 

Категория: Лирика | Добавил: Golosna (07.06.2012)
Просмотров: 219 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2018