дивіться..

і у білявок є серце...

 добре, що Бог був милостивим і подарував білявкам душу...

вона пройшла крізь усе тіло,

вона торкнулася мізинчиків,

вона поцілувала п"яти діви...

вона ковзнула верх до ліфчика,

вона лизнула груди....

під пахвами,

обабіч ніжності,

не оминаючи судин,

душа розріджена, тривожно обмальовувала вигини... 

вона скріпила,

зв"язала так міцно

аби ніколи воно не розпалось.

аби коли у серце ніж -

білявка мала змогу безтурботно посміхатись.

в білявок серце є.

вживу не бачила,

але дивилась ілюстрації...

рука об руку.

обруч душ.

неначе серця звивистий малюнок.

так у білявок сіра штука

сплітається у звивисту розлуку...

і раптом вже чуєш:

ПУЛЬСУЄ

білявчине серце,

сміється душевне...

Рука об руку не навiчно,

Рука б руку лише мить,

Як час рзхдитись...

- білявки в крик. в білявки біль, в білявки темінь, паморочиться в голові.

мене вже нудить.

наче тілом ковзнула змія і до ніг, і розриває на частини.

не розривай же руки, суко!

ти ж обіцяв! ти ж обіцяв не відпускать?