Ведучі: Вихователь + Зайчик. Вірші для тринадцяти дітей + однiєї Марійки. Імена дітей умовні. )
Вихователь: Привіт усім діткам маленьким і звіряткам веселеньким! У нас тут страшна проблема! До нас прйшли міліціонери і попросили знайти звірятко! Дітки підкажіть, може хтось знає хто це?
Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст. Но городі побував, нам капусту попсував. Довгі ноги - скік та скік... Ми погнались, він утік...
Ось-ось, міліціонер приніс його фотографії! Хто ж це? …… Справді – ЗАйЧИК!
Де ж він міг сховатись? Давайте швиденько його шукати! А може це ти зайчик? Чи ти? Ні? А хто бачив зайчика? Давайте його шукати, хто знайде першим, тому подарунок!
Анночко, Толя розкажіть нам. Що ти знаєш про зайчика, який він?
1.Аня: Заєць має двоє вух. Як одним він рухає, Другим слуха вітерець, Що за полем дмухає.
Одним вухом чує спів Мишки під копицею, Другим чує, як іде Дядечко з рушницею,
2. Толя: Так пасеться він собі У ліску зеленому, Та працює цілий день Вухами-антенами.
А коли настане ніч - Спатоньки вкладається, Одне вухо стеле він, Другим накривається. (Зайчикові вуха. (Д.Павличко.)
Вихователь: Тепер усі дізнались ми, як зайчик виглядає! Давайте тепер знайдемо його. Йому самотньо і страшно самому! Шукаймо!
Зайчик: Нарешті я виплутався! О, як вас багато! О, яблучка (зайчик бере яблучко), смачне яке! Гаразд, хлопці-дівчата, мені уже час! (починає тікати) Вихователь: Е-ні! Дітки, ловіть його! Його всі шукають, а він тікає. Ловіть-ловіть зайчика. (Зайчик тікає, ми ловимо)
Вихователь. Знаєте, а мені не дуже подобається поведінка нашого гостя. НЕ дарма його навіть міліція шукає! Як ви думаєте, що він забув зробити? ( – Привітатися.) То давайте навчимо Зайчика. Як це слід робити? ( – Доброго ранку! Добрий день! Доброго вечора! Будьте здорові!)
Зайчик: Вибачте! Я й справді забув привітатися. Доброго вам дня! Мене звуть Вухастик. А тепер я хочу познайомитися з кожним із вас.
(Підходить до кожної дитини, вітається з нею, знайомляться)
Вихователь: А хіба можна так чужі речі брати? Не спитавши, без дозволу? Давайте навчимо зайчика! (вчимо Зайчика, що так вихоплювати яблучка не можна)
Зайчик: Вибачте, мені дуже соромно!
Вихователь: А можна так тікати? Не попрощавшись? Нікому не подякувавши? Дітки, покажіть Зйчику як треба прощатись!
Вихователь: А може ти голодний зайчику???? Дітки , давайте пригостимо зайчика? Він же без мами тут, один, голодний! (запрошуємо Зайчика до столу)
Вихователь: Зайчику, а ми такі віршики про тебе знаємо! Послухай-но:
(В. Коменчук „Хліб від зайчика”)
3. Коля: Їздив заєць до млина, П’ять пудів змолов зерна. А зайчиха ніч не спала – Паляниці випікала.
4. Оля: Рано вранці у хустинці Понесли зайці гостинці: Пташенятам і звірятам, Хлопченятам і дівчатам.
Разом: Аж хрумтять окрайчики... Добрий хліб від зайчика.
Вихователь: Дітки, зайчику сумно самому! Давайте розкажемо йому казочку! Хто знає казочку про Марійку? Зайчику, ти любиш казки?
Зайчик: Дуже! А ви, дітки???
Вихователь: Тоня, починай!
5. Тоня: Через кладку по порядку Діти йдуть в зелений ліс. Під ялинками стежинки, Наче змійки, повились. (діти, беручись за руки, імітують прогулянку в лісі)
6. Галя: А Марійка невеличка Все стоїть на бережку: Страшно йти на той бік річки Через кладочку хитку. (одна дівчинка зображає Марійку)
7. Маша: — Ну, давай, Марійко, ручку, Ми без тебе не підем. Ми Марійку-чудасійку Через кладку проведем! (діти переводять Марійку)
8. Костя: Не лякайся, не спиняйся, Ти ж у лісі не сама, І страшного тут нічого Між деревами нема.
9. Олег: Збіглись весело малята: — Нумо в схованки гуляти! За дерева, під кущі Поховаймося мерщій! (діти всі ховаються)
10. Таня: І Марійка теж несміло Заховалась за пеньок. От присіла — й заніміла: За пеньком сидить звірок! (Марійка присідає за стільцем, там уже сидить Зайчик)
11. Маша: Звір страшний та волохатий, Довговусий і вухатий Під галузкою сидить, Жовтим листям шарудить. (Зайчик демонструє себе)
12. Віка: Затремтіло тут дівчатко, Наполохане, бліде... А налякане зайчатко Тільки вухами пряде.
13. Настя: Ворухнулася галузка... Боягузка як гукне! А зайчатко без оглядки Як стрибне та дремене!!! (Марійка кричить, Зайча почиає тікати і ганяє по всій кімнаті)
Тут надбігли зразу й діти. (Прибігають діти) — Що тут сталось? — Що за крик? — Ой, рятуйте! Звір сердитий! (говорить Марійка) — Де ж той звір? — Та він утік!.. (Всі разом)
Вихователь: Ну й сміялись потім добре Всі малята в дитсадку, Що зустрілись два «хоробрі», Два «сміливці» у ліску!
(діти аплодують, Зайчик аплодує, сміється)
Зайчик. Дякую вам, любі друзі, за казочку. Я ніколи такого не забуду. Веселіше, ніж з вами, мені ще ніде не було! І навчили мене як добре себе поводити, і нагодували, і розсмішили, і казку показали! А тепер прийміть і від мене ось ці ласощі.
(Зайчик пригощає дітей цукерками, печивом, фруктами. Усі дякують і частуються. )
Нормально. Лучше чем как лет двадцать пять в детском саду гусей пластмассовых пасти меня заставляли...))) А на слова "до нас прийшли мііліціонери" (до речі, чи не міліціянти буде вірно?) будет и взрослым весело..
