Сфінкс у Парижі -

"Коханці всіх країн, об'єднуйтеся!"

Якщо ви не можете уявити як льодяна скеля може враз затремтіти, скинути з себе кригу і радісно задзеленчати, значить ви просто не бачили як сміється Гарбо.

Якщо ви і досі згадуєте з приязню  газовану воду радянського часу за 3 копійки, значить ви досі не подивилися "Ніночку", значить ви досі не знаєте чому сфінкс може враз ожити і сміятися. Сміятися гучно, з силою і придихом, вдихаючи життя у свої повні і здорові груди.

Ninotchka - американська комедія Ернста Любича 1939 року з Гретою Гарбо і Мелвіном Дугласом у головних ролях. Окрім того, що ці 2 прекрасних актори зіграли для нас неперевершену любовну історію, ще 3-є персонажів -  Іранов, Ульянов і Копальский - розіграли на екрані пречудову комедію.

Витончено смішні, приємно-поважні актори Зіг Руман, Фелікс Брессар, Олександр Гранач зіграли у фільмі 3-х радянських емісарів, які приїздять до Парижа, щоб продати конфісковані дорогоцінності російських аристократів.

Чого варта дешева газована вода і марші піонерії у порівнянні з життям людини, яка вперше потрапила у Париж з переповненими діамантами кишенями?

Яка вражаюча зміна кольорів і настроїв тут відбувається, які тільки халепи і радості не спіткали тут наших героїв!

Логічно, що лише сувора радянська жінка могла зупинити це зухвальство труса, балбєса і бувалого, саме на неї СРСР покладає усі надії - до Парижа направляють партпрацівника Ніну Якушеву.

Вона стає уособленням всевидющого радянського ока, вона стає довгою рукою СРСР, яка  погрозливо наближається до 3-х безпутних емісарів. Це саме вона їсть лише для того, щоб її організм отримав достатньо калорій, це саме вона з усього, що є у Парижі хоче відвідати місцеві заводи, саме її цікавить Ейфелева вежа лише з технічної точки зору..

І якою б тріумфальною могла бути перемога радянського раціонального начала!, якби не згубне повітря Парижа, якби не його музика, його капелюшки, шампанське і чоловіки...

Граф Леон д’Алгу примусить цю жінку сміятися, граф Леон д’Алгу примусить сміятися Грету Гарбо!