Ми певно погано молилися Богу,
Ми певно не слухались наших батьків.
Сьогодні мої вчителі
Зреклися,
І тотчас все небо упало униз.
Ми мало здавали крові,
Ми забули навчити дітей,
Ми не встигли родити дітей,
Ми вже встигли забути слово «свобода».
Хіба заплакав із нас хоч один,
Коли його промовляли уголос?
Ми певно забули багато чого,
І нам нагадали кров'ю.
Ми певно забули про Бога,
І нам нагадали кров'ю.
Ми певно не знали навіщо нам воля,
І нам нагадали кров'ю.
І якщо ми забудем про вбитих колись,
Нам знов нагадають про них
Гарячою, чорною, липкою кров'ю.
|