Години, хвилини

Не сплю, рахую.

Спинити б

Тихо. Божеволію

Я уже знаю,

Що є межа

У мого болю.

Чекаю.

Я знаю, як минає,

Як крига тане,

І буря, і хвиля

Вщухають.

Я пам'ятаю як серце

Сповільнює рухи

Терпінням, смиренням

Дихають груди

Неначе засинають

Потомлені молекули

Та неділимі атоми

Розлучені спалахують

Годинна стрілка відраховує

Вона не знає спокою

Хвилини нам лишилися

Стоїш знесилений

Мовчання заколисує

Музики звуки стишують

Чуєш – минає.

Я б зупинила, але марно.