Ніколи, нікому

не довіряй своїх помислів

та горе-

споминів,

Ні злих, ні хворих.

Забудь слова,

то магія

диявола.

Для добрих нарисів

ще зародком

тебе навчила мама

усміхатися.

Для болю вигадані сльози,

сміх придуманий для радості.

Вмій безсловесно

бавитись.

Пора задуматись,

дати обітницю – не слухати,

зубами до крові стиснути губи.

замовкнути .

І лиш очима

читати образи незримі.

І написам на стінах

більше не вірити.

Дихати

з легень твоїх повітрям.

І за нестачі,

мовчки, тихо

печаллю, смутком

захлинутися.

Єдиним рухом, швидко

випити отрути.