марно-марно

снилось марево

плетіння мережива

раптом виявилось

обманом розбещеним,

хворою примарою,

пустою хмарою

з заходу,

димом розвіялися

безглузді вигадки

у сни перетворилися

всі мої слово плетення

з вітром розсіялись

радості нашіптувані

ваші руки простягнуті

обпекли мене

біля води тоді

йшла купатися

щоб ті спалахи

згасли нАвічно

а тепер уже

згадки змушена

утопити в воді

бо не здужаю

задушити в собі

те болючеє

що пече, пече

як змія у грудях моїх