Один по-одному
Однаково чужі
Сунуть
Нічим не спокушені,
Ніким не збезчещені,
Нікчемні та зречені
Легені спалахують,
Спльовую дим,
У скронях калатає
Дужче кричатиму,
Чуйте, чудовиська:
Чудно і порожньо!
Більше не можу я,
Згиньте примарами
Застрельтеся цілими зграями!
Стаями, сваями
Вбивайте у груди свої
Осинові кілки
Зробіть це навесні
Влітку на ваших могилах
Ряснітимуть зоре-квіти
|