я пишу свої вірші для вас,

щоб у вирії розпачу

й бурях,

ви знайшли

мою лагідну мову

і до грудей припали моїх,

щоб наші неволі

торкнулися

одна одної

словом,

щоб через грати

моєї руки

торкнулися ви,

брате,

щоб у безмежжі самоти

знайти

бодай одну хвилину

порозуміння

й віри

і ви пишіть,

я з вами поплачу,

і не важливо,

що ваша душа

вже давно скам"яніла,

спочила,

й на кладовищі височіє

ваша кам"яна

могила

я вам вірю...